якось парку і помічаю «чарівну» картину: мати люто кричить на свою дитину, за те, що та забруднила сукню. Дівчинка хникає, просити вибачення, намагається обійняти маму, але та ще сильніше починає кричати. Перехожі з побоюванням оглядаються, матусі відводять з майданчика переляканих дітей, а я зі смутком думаю: Ну ось, ще одній дівчинці коли виросте знадобитися послуги психолога. Через кілька хвилин, коли крики стихли, до жінки підходить її подруга зі своєю дитиною і вони розпочинають світську бесіду.
