«Хвилина мовчання» в школах та садочках: Що повинні знати батькі
Психологиня Світлана Ройз Як діти сприймають традіції та «хвилину мовчання в школі», а також як робити, щоб вони більш усвидовлено до цього ставились, розповіла дитячий психолог Світлана Ройз.
Я хотіла сьогодні поговорити на дуже чутливу тему. Сьогодні мені задали питання в коментарі до одного з дописів і раніше були запити про це в особистих повідомленнях – про проведення «Хвилин Мовчання» в садках і школах, про перевірки районо – чи дотримуються в школах вказівок. (Про перевірки, галочки і догани – я думала, що ця тема взагалі вже пішла до руського корабля).
Про «Хвилину мовчання» для дітей. Кожною дією, яку ми пропонуємо дітям, кожним досвідом, в який ми їх запрошуємо – ми можемо робити їх більше глибокими, усвідомленими, сприяти їх зростанню та близькості один з одним.
А можемо зробити формальністю і знецінити. Для того, щоб «Хвилина мовчання» – набула для дітей сенсу, щоб вона стала усвідомленим проживанням, а не «відпрацюванням», щоб не посилювати тривогу, а зробити досвідом, коли дитина відчуває свій внесок в загальну силу: Спочатку запропонувати дітям подумати, як ми можемо виражати свою вдячність і шану тим, хто за нас бореться, важливо, щоб вони самі пропонували (слова, листівки, молитви, подяка, покласти руку на серце, садити дерева, поводитися гідно, говорити українською, знати історію …).
