➡ Потужне почуття відокремлення. Знаходячись у своєму власному світі людині, яка перебуває в режимі «бий/тікай/завмри», важко збагнути, як вона виглядає для співрозмовника та складно зрозуміти точку зору іншої людини.
Людині з психічною травмою та ПТСР важко передбачити реакцію інших людей, а іншим важко зрозуміти, що вона говорить. Відчуття “я не належу до їхнього світу”, означає, що для спілкування треба подолати велику дистанцію.
Інколи ця відстань здається людині з психічною травмою та ПТСР нездоланною. ➡ Неможливість встановити емоційний зв’язок. Труднощі створення атмосфери зв’язку на початку розмови через заціпеніння та відсутність афекту означає, що спілкування може легко і швидко розвалитися.➡ Гіперчутливість.
Надзвичайна чутливість до тону голосу, жестів та виразу обличчя іншої людини, до того, чи груба вона, чи слухає, чи уважна тощо, примушує переривати спілкування з найменшого приводу (“вона радісна”, “він близько до мене підійшов, “вони гучно розмовляють” тощо).