Давайте поговоримо про те, чи є нормою думати про суїцид людині, яка присвятила свою долю захисту України на фронті? Чому виникають такі думки у військових і як з ними жити?
Постають неоднозначні питання: я — нормальна людина, якщо виникають подібні думки? Чи маю я право жити, якщо мої побратими загинули?
Що робити мені з таким станом? Чи потрібно комусь про це говорити? До чого це приведе? Безліч важких питань народжується в голові військових, ветеранів, коли вони переживають важкі емоції через страшні події, які пережили під час бойових дій.
Правда в тому, що це — нормальна реакція психіки, на ненормальні події. Адже наш мозок, втомлений страхом і постійним адреналіном, шукає найпростіший спосіб подолати проблеми, нестерпні переживання та почуття, за якими ховається безвихідь.