Марія Титаренко: Справжній текст має вкарбовуватись у досвід читача, ніби його власний
Від бар’єрів у пошуку найцікавіших вправ до методів, що стали її візитівкою в навчальному процесі. Але що найцікавіше, це її підхід до самого процесу письма, який перетворюється зі спонтанного натхнення на професійну майстерність, де мають значення не музи, а м’язи Як ви обирали конкретні вправи для книги, адже за роки викладання у вас, ймовірно їх було набагато більше О, так!
За 19 років викладання у мене назбиралося чимало різножанрових вправ, які я практикувала на курсах з есеїстики, художнього репортажу, креативного письма та сторітелінгу.
У пропозиції для “Лабораторії” я подала синопсис вправника на сто вправ, прописаних у змісті. Вже в процесі роботи я зрозуміла, що вправу я не можу скоротити до одного задуманого розвороту, адже з поясненнями, прикладами і підказками вона займає щонайменше два-три розвороти.
А відтак такий вправник буде просто непідйомним (і для читачів, і для видавця, і для вантажників). В кінцевому результаті я зупинилась на благородній цифрі “50” із компліментом-бонусом наприкінці (а це вже понад 350 сторінок), решту 50 залишу на потенційний другий “заплив”.
