“Бар’єри беруть початок з традицій” — ромська активістка про множинну дискримінацію та гендерне насильство
100 000 ромів виїхали до інших країн після повномасштабного вторгнення рятуючись від війни. Їх найпоширеніші труднощі — мова ворожнечі, етнічний профайлінг, дискримінація та відсутність документів.
Для тих, хто залишився, війна посилила проблеми, які й раніше існували: бідність, соціальне забезпечення громадян. Ромська активістка та правозахисниця Олександра Коряк повернулась в Україну, щоб дослідити гендерно зумовлене насильство в ромських громадах під час війни.
Розповідає про проблеми ромської жінки та особистий досвід дискримінації. Ви довго працюєте з темою правозахисту ромської спільноти.
Розкажіть про ситуацію до початку повномасштабного вторгнення: з якими основними проблемами стикалися представниці (і представники) громади? Я сама представниця ромської спільноти, і вже понад 10 років займаюся питаннями дотримання її прав.
