Якби ми встигли поспілкуватись з фотографкою Валентиною Ткаченко до 9 листопада минулого року, то вона була б учасницею спецпроєкту «Чекаю на тебе».
Від неї ми б дізнались історію кохання щасливої жінки та багатодітної мами, яка у 2014 році виїхала з Криму, покинувши все. Адже тоді для неї було важливо жити в Україні та підтримати свого чоловіка — морського піхотинця Олександра Ткаченка.
Але… Ми спілкувались вже у 2024 році – після загибелі «Севаса». Саме за таким позивним всі знають чоловіка Валентини. І розповідь цієї надзвичайно красивої жінки тепер про інше – про війну, втрату та побудову життя собі та трьом донькам без тата.
Ця сповідь вражає емоційністю, відвертістю та прагненням підтримати інших жінок, які шукають себе після важкої втрати. Валентина з наймолодшою донечкою Русланою, якій зараз лише 6 місяців У 2014 році я стала у соцмережах на захист українського Криму та зазнала хейту з боку людей, яких знала все життя Коли війна увійшла до вашої оселі? У 2014 році мій чоловік вже був військовослужбовцем-контрактником та служив у Феодосії.