«Дівчата наридалися над розробками для госпіталів» — Марина Пальченко та Ксенія Самойлич про роботу «Шейної роти»
До повномасштабного вторгнення Марина Пальченко працювала фінансистом, а Ксенія Самойлич – геодезистом. Ще 24 лютого дівчата не були навіть знайомі одна з одною, але це не завадило їм впродовж трьох діб створити «Швейну роту», організувавши безперебійний потік амуніції на передову.
Більш того – на свої плечі дніпрянки поклали виготовлення адаптивної білизни для важкопоранених, якою ніхто в Україні не опікується.
Марина Пальченко та Ксенія Самойлич розповіли WoMo, як створили міжнародну мережу швачок із 150 волонтерок та що надає їм сили продовжувати свою роботу, перебуваючи під обстрілами. «На ваших машинках треба шити одну спідницю на три місяці, а не по 495 балаклав на добу» Напередодні війни Марина Пальченко та Ксенія Самойлич з міста Дніпро кілька місяців відвідували одні курси шиття, але у різні дні.
І викладачка згадувала про їх успіхи у навчанні — оце і все їх знайомство на ранок 24 лютого. Марина того дня мала йти на співбесіду щодо отримання «роботи своє мрії, яка об’єднувала б дві любові — гроші та шиття».
