Блокадні щоденники: 4 книги, які невимовно боляче читати
Поки триває блокада Маріуполя, коли люди лишаються в кільці окупантів без їжі та води, згадуємо страшні документи історії – щоденники, яки вели люди в сховищах, концлагерях та облозі.
Це страшні та водночас світлі книги, які дають надію. І нагадують: людяність – понад усе, а свобода – найвища цінність. Австрійський психолог та психіатр Віктор Франкл написав цю книгу в 1946 на підставі власного досвіду: йому довелося пережити концтабори: Терезієнштадт, в 1942 р. , під час Другої Світової війни.
Не дивлячись на екстремально трагічні обставини, що передували написанню, книга стала однією з найбільш цитованих психотерапевтичних книг в історії. "Після того, як нам відкрився сенс страждань, ми перестали применшувати, прикрашати їх, тобто «витісняти» їх та приховувати їх від себе, наприклад, шляхом дешевого, нав'язливого оптимізму.
Сенс страждання відкрився нам, воно стало завданням, покриви з нього було знято, і ми побачили, що страждання може стати моральною працею, подвигом у тому сенсі, який пролунав у вигуку Рільке: «Скільки треба ще перестраждати!» Рільке сказав тут «перестраждати», подібно до того, як кажуть: скільки справ треба ще переробити.
