Життя - неймовірно складна штука запакована в неймовірно просту упаковку. «Ніхто не вірить, що їм зацікавилось зло» - ніхто не хоче знати себе, так, саме ніхто, саме ось так радикально.
Потреба пізнання є, є навіть об‘єкт пізнання, що доречі не так точно, як здається, а от самого пізнання ніби немає. Не йде якось, не пізнається.
Життя - це поєднання непоєднуваного, це живий парадокс смерті, «жити помираючи, вмирати живучи». Насправді, звичайно, все дуже складно, хочаб через те, що ми є невід‘ємною частиною цієї складності.
Людина - це пік простого, що здіймається самотньою точкою раціональності в безмежному океані незнаного хаосу. Ми дивимось на все навкруги з точки зору себе, ми вважаєм, що все влаштоване так само як і ми.