«Спогади про майбутнє, якого вже немає»: українська майстриня робить вишивку на фотографіях

Олена Куцоконь

Прем’єра українського повнометражного фільму Тараса Томенка відбулась у 2021 році на Варшавському кінофестивалі. В Україні його вперше побачили у Чернівцях влітку 2022 року.

100 000 ромів виїхали до інших країн після повномасштабного вторгнення рятуючись від війни.  Їх найпоширеніші труднощі —  мова ворожнечі, етнічний профайлінг, дискримінація та відсутність документів. Для  тих, хто залишився, війна посилила проблеми, які й раніше існували: бідність, соціальне забезпечення громадян.

«Оскар» у 2024 році вперше в історії отримав український фільм режисера Мстислава Чернова у номінації «Найкращий документальний фільм».

Ініційована молодою режисеркою Юлією Лопатою, вистава об’єднала навколо себе команду хореографок, танцівниць, музиканток і візуальних художниць, які разом створюють на сцені містичний світ, де міф переплітається з реальністю, а минуле із сьогоденням.

Мультимедійне шоу під назвою «Імерсивний Світ Тараса Шевченка» триватиме 7,5 хвилин і буде транслюватися на фасадних екранах комплексу, які є найбільшими у Європі. Гідом виставки виступить цифровий аватар Тараса Шевченка, створений за допомогою технології штучного інтелекту.

Витоки Міжнародного жіночого дня сягають початку 20-го століття, коли у 1908 році жінки Нью-Йорка організували марш з вимогою покращити умови праці та надати їм право голосу.

Все почалось із палкого поста у Фейсбуку, який викликав шквал коментарів. У ньому українська романістка-самовидавець п’яти книжок Alina Ross розповіла про байдужість з боку оргкомітету «Книжкового Арсеналу» до авторів, які власним коштом фінансують та просувають свою творчість. Портал Womo.ua одразу почав спостерігати за розвитком подій, адже у часи війни не дати жінкам заробити у власній країні своєю ж працею є злочином! Авторки книжок не є винятком. Вони покладаються лише на самих себе, хоча також створюють ВВП країни, фінансують власним коштом друк та інші супутні галузі, залучені до створення книжок, сплачують податки та самі себе досить успішно просувають як в Україні, так і за кордоном – і при цьому не мають підтримки від держави та рейтингів, як видавництва. Але коли після Франкфурта та Варшави наші автори-самовидавці не мають можливості на загальних умовах орендувати площу на «Книжковому Арсеналі», то це є свідченням не лише системного збою в українському експосегменті, а навіть втратою людяності у ставленні один до одного.  Тому Alina Ross була запрошена, аби розповісти на власному прикладі, який шлях долають авторки, що покладаються лише на власні сили.

Проєкт МУР випустив історичний альбом, присвячений добі розстріляного відродження. У роботі над ним брали участь Сергій Жадан, гурт NAZVA, Євген Янович, Олена Кравець, Євгеній Дубовик, Хейтспіч та Сергій Мартинюк.