Все почалось із палкого поста у Фейсбуку, який викликав шквал коментарів. У ньому українська романістка-самовидавець п’яти книжок Alina Ross розповіла про байдужість з боку оргкомітету «Книжкового Арсеналу» до авторів, які власним коштом фінансують та просувають свою творчість.
Портал Womo.ua одразу почав спостерігати за розвитком подій, адже у часи війни не дати жінкам заробити у власній країні своєю ж працею є злочином!
Авторки книжок не є винятком. Вони покладаються лише на самих себе, хоча також створюють ВВП країни, фінансують власним коштом друк та інші супутні галузі, залучені до створення книжок, сплачують податки та самі себе досить успішно просувають як в Україні, так і за кордоном – і при цьому не мають підтримки від держави та рейтингів, як видавництва.
Але коли після Франкфурта та Варшави наші автори-самовидавці не мають можливості на загальних умовах орендувати площу на «Книжковому Арсеналі», то це є свідченням не лише системного збою в українському експосегменті, а навіть втратою людяності у ставленні один до одного.