Колишні полонені жінки розповіли про умови утримання в курському СІЗО і виправній колонії у Валуйках. Про свій досвід перебування у Курському СІЗО №1 та валуйківській виправній колонії №9 колишні полонені українки розповіли журналістам Медійної ініціативи за права людини. Читайте також: Повернути контроль над власним життям після полону та тортур: як спілкуватися родинам з близькими після звільнення За словами Анни, котра останній місяць перед звільненням провела в цьому ізоляторі, у шестимісній камері було 11 жінок, проте попри брак місця умови тут були «дещо кращі», порівнюючи з попередніми місцями утримання. Читайте також: Історія військовополоненої: українська медикиня розповіла про пережиті у російському полоні тортури Також жінка розповіла, що зранку жінок та чоловіків змушували на повний голос співати російський гімн та вчити вірші, які прославляють росію, упродовж дня забороняли сідати на ліжка — лише на лавки чи підлогу.
На прогулянки виводили рідко, а коли вони все ж відбувалися, конвоїри били та глузували з полонених. Читайте також: росія не хоче віддавати з полону поранених і жінок: подробиці Також у СІЗО були проблеми з гігієною — туалетного паперу та мила полонені майже не бачили.
Проте найтяжчим випробуванням у СІЗО експолонені називають нестачу їжі, адже їх годували переважно юшкою, в якій могло трапитися дві-три ложки каші чи декілька кубиків картоплі. Читайте також: Катували та принижували: захисниці України розповіли про пережите у російському полоні Водночас у виправній колонії №9 у Валуйках Бєлгородської області утримують лише полонених українок.
Установа на околиці міста, серед лісу, була створена на базі чоловічого монастиря, пізніше тут була дитяча трудова колонія, а під час Другої світової війни