«Могла спілкуватися лише з людьми, чиї родичі теж на війні» — про виклики та життя, коли рідна людина на фронті
«Своїм захисникам ми потрібні живі і здорові, адже саме нам потрібно буде відігрівати їх після повернення додому»,— своєю історією боротьби з апатією та тотальною тривожністю поділилася Анна, сестра військовослужбовця.
Олександр не був професійним військовим, працював на «Укрзалізниці» й разом із дружиною виховував трьох неповнолітніх дітей.
Одразу після повномасштабного вторгнення він вирішив захищати Батьківщину й нині перебуває в лавах ЗСУ. Анна всіляко підтримує брата й намагається вберегти від хвилювання батьків поважного віку.
Ярина Корнієнко, журналістка, копірайтерка Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців громадської організації «Громадський рух «Жіноча Сила України» Як жінка потрапила у групу підтримки та чи вдалося їй віднайти емоційну рівновагу, Анна розповіла у розмові з журналісткою ГО «Громадський рух «Жіноча Сила України» Яриною Корнієнко.
