Журналіст і радіоведучий Юрій Марченко захоплюється перманентним щоденним героїзмом українців. І переживає, що після перемоги всім нам знадобиться ще один подвиг.
Я у порівняній безпеці. Напевно, так тепер можна розпочинати майже будь-який текст. Війна миттєво змінила наші пріоритети та поняття нормальності.
У середині лютого ми розбиралися в сортах кави, а наприкінці — вже в модифікаціях ракетних систем залпового вогню. Ми поки що навіть не розуміємо, наскільки іншими ми стали, і як довго будемо іншими навіть після перемоги.
Цілком імовірно, що ми перетворимося на типову бабусю з дитинства, яка запасала консерви та крупи — "просто про всяк випадок".