Проєкт «Ми однієї крові» запустив лінійку адаптивного одягу для поранених військових
Багатьом пораненим військовим необхідний адаптивний одяг – із липучками та кнопками, додатковими розрізами та пошитий за спеціальними лекалами, аби поранені могли одягатися без труднощів.
Командир саперного відділення та популяризатор адаптивного одягу «Незламним Pohuy» Юрій Гудименко, який зазнав важкого поранення на фронті, поділився власним досвідом, щоб зробити одяг для поранених максимально зручним і функціональним. «Коли ти поранений, з тебе зрізають одяг ножицями Есмарха, ти залишаєшся голим на операційному столі.
А коли повертаєшся з операційного столу в палату, то, цілком ймовірно, звичайний одяг тобі вже не підходить. А тобі хочеться вдягнути щось… Хочеться бути одягненим нормально, бо одяг – це захищеність.
Одяг – це тепло, якого зараз бракує у шпиталях. Одяг – це відчувати себе не пацієнтом, не хворим, не калікою, а людиною», – зазначає Юрій Гудименко. Також до запуску лінійки «Жити назустріч» приєдналися й інші військові, яким із власного досвіду відомо про виклики лікування після важких травм: це захисник Маріуполя з проєкту «Серце Азовсталі» Владислав Жайворонок (позивний «Вікіпедія»), який втратив ногу на війні, та ветеран Владислав Єщенко, який втратив зір після поранення.
