Про бажання врятувати іншого
Бажання врятувати іншого, змінивши його, буває таким сильним і від того таким нераціональним і ранячим. В ньому скільки надії, злості, розчарування, які змінюють одне одного в безкінечному колі, якому не видно кінця.
Не видно через те, що поки є надія, що ми можемо змінити іншого, ми будемо сильно старатись і безкінечно розчаровуватись. Бо істина проста - змінити іншого не в наших силах.Колись побачила цитату, не пам‘ятаю чия- «чтобы понять нашу тщетность изменить другого, попробуйте сначала изменить себя».
Зміни завжди мають бути ініційовані зсередини - людина має усвідомлювати для чого змінюватись. Зміни - це зусилля, а зусилля вимагають енергії, а енергія черпається з потреби.
А так як людина тяжіє до збереження енергії, вона не буде робити того, в чому сама не бачить сенсу чи потреби. І скільки б ви не думали, що інший має робити так чи інакше, жити так як ви думаєте правильно, зробити саме той а не інший вибір, ви не зміните те, що в кінці-кінців людина зробить зі своїм життям далі.
