В умовах війни, коли конфлікт торкається не лише економіки та бізнесу, а й людських життів, здається, що усе стоїть на межі розпаду.
Але саме в такі складні часи народжуються нові можливості та історії успіху. Одна з таких історій — історія Катерини Андреєвої, яка спромоглась знайти своє місце в умовах війни, продовжити справу життя та допомогти іншим. Розкажіть, будь ласка, про початок війни та вашу першу реакцію Потрібно розпочати з того, що вже далеко не перший рік лютий — це єдиний, такий традиційний, місяць моєї повної відпустки, й зазвичай саме цей місяць я проводила за кордоном.
І той рік не був виключенням. Я поїхала з сім’єю відпочивати на початку місяця — це завжди допомагало мені перемикнутися від якихось справ, побачити ситуацію зовні, насититися, отримувати нові емоції та повертатися з новими силами.
Тому я була на той момент з сім’єю в Іспанії — це важко було назвати відпусткою, адже стан був дуже тривожний. Чесно кажучи, як і у багатьох інших людей, думки про те, чим усе може обернутися, з’являлися ще до початку повномасштабного вторгнення.