Запорукою успіху на цьому шляху є психологічне та емоційне відділення від установок, правил, заборон, приписів та звичок, які ми отримали в тому середовищі, що оточувало нас в дитинстві.
Цей процес в психології називають сепарацією, тобто відділення психіки дитини від психіки батьків, відділення від їх емоційних станів.
Чому сепарація так важлива? В дитинстві ми залежні від батьківської реакції на нас - ми звикаємо слухатися, підкорятися, терпіти.
І для дитини це має смисл, оскільки вона повністю залежить від батьків та несвідомо боїться бути покинутою. Простіше- "якщо я не буду таким (-ою), як потрібно мамі, мама мене не буде любити (покине)" - все це, звичайно, відчувається несвідомо з огляду на реакції батьків.