Я вирішила жити своє життя: Олена Фроляк про ціну, яку навчилась платити за подолання щоденних викликів
Щодня українці левову частку життя витрачають на новини. Всі розуміють: під час кожної резонансної події знімальні групи попри заборони прориватимуться до епіцентру трагедії, шукатимуть свідків, аби зібрати по гарячих слідах якомога більше фактів і для випуску новин, і для міжнародних судів над окупантами.
І навіть коли журналіст з оператором у прямому ефірі опиняється під обстрілом, вони продовжують розповідати про побачене, дотримуючись непохитного золотого правила теленовин: ми є настільки чудовими, наскільки чудовими є наші сюжети та репортажі.
Вже десятий рік поспіль у безмежному прагненні до професійної досконалості телевізійники ризикують життям не менше за наших оборонців.
Що відчувають при цьому телебоси? Як опановують себе після пекельних випусків, аби не вигоріти та не потонути у депресії? Womo.ua поставило ці питання керівниці інформаційної служби телеканалу ICTV і ведучій марафону “Єдині новини” Олені Фроляк.
