На власному досвіді: як подолати емоційне вигорання
Колонка Наталії Ємець, менеджерки інтелектуальних продуктів, комунікаційниці напрямку «Безпека в громадах» проєкту стабілізації поліцейської діяльності Турбота про себе завжди на часі.
Коли ж усе суспільство потерпає від постійних потрясінь війни – і поготів. Але як бути максимально продуктивним(ою) в умовах стабільно високого стресу, не вигорати, а іноді — побороти симптоми вигоранням, яке вже відчутно – це питання з зірочкою, на яке я спробую відповісти. Синдром, що може спіткати кожного Я відчула себе емоційно вигорілою напередодні повномасштабного вторгнення.
Після 10 років досвіду роботи з текстами на телебаченні, я цілковито втратила здатність до письма. Порвалась якась емоційна ниточка, що пов’язувала мене з улюбленою з дитинства справою, – і в результаті я не знайшла іншого виходу, ніж поставити письменницьку діяльність на дворічну паузу.
Саме стільки часу минуло, перш ніж я відчула, що можу написати щось більше, ніж пост у фейсбук. Зараз емоційне вигорання стало ще більш актуальною та поширеною проблемою.
