«Якби не жінки, то ЗСУ перемоги могли б хіба що лише наснитися», – так казали мені закордонні колеги під час 24-годинного марафону «Жінки.Мир.
Безпека». Тоді йшлося не про волонтерок, лікарок, медсестер, а саме про військовослужбовиць. Перекладачка-синхроністка, звʼязківиця, сержантка ЗСУ Надія Гарань — непересічна особистість, бо без вагань дала відповіді на найнезручніші питання, маючи за плечима багаторічний досвід у ЗСУ.
А Womo.ua безжально розпитував про ставлення до жінок і у військкоматах та умови служби, про командирів та побратимів і про найогидніше – як нашим захисницям доводиться відстоювати самі факти бойових поранень і травм, оскільки лікарі часто знецінюють внесок жінок на фронті й узагалі їхню присутність на нулі, вимагаючи хабарі від 5 до 10 тисяч доларів.
І цю цифру МСЕК і ВЛК називають нашим бійцям відкрито. На випускний в університеті замість сукні я вдягла футболку ГО «Аеророзвідка» на підтримку ЗСУ Коли для вас почалась війна? Як тільки росія напала на Україну.