Особливості процесу психотерапії та його результатів під час війни!
Клієнти, які тривалий час займалися власною психотерапією повернулися у стан "до першої зустрічі з психологом", де ще більшість їхніх запитів були не те, що не пропрацьовані, а навіть не підняті.Цей "відкат" до минулого - це нормальне явище для людини, яка потрапляє у катастрофічну ситуацію.Втім існують інші постійні клієнти, з якими мені зараз часто доводиться мати справу.
Вони говорять, що нічого не відбувається і не відчувається явного руху до досягнення результатів.В мирний час після таких слів спеціалісту варто поміркувати над доцільністю використаних ним методів допомоги, наявністю "опору до змін" клієнта, механізмом знецінення психологічної роботи або ж заперечення реальності при об'єктивно існуючих результатах.Натомість у воєнний час почути від клієнта фрази: "Ми нікуди не рухаємось!", "Я не відчуваю ніякого покращення!" - це висока похвала діяльності психолога (-психотерапевта) в цих складних умовах.В "Алісі в країні чудес" Керрола був один момент, де було сказано, що земля під ногами постійно рухається, а для того, щоб стояти на місті потрібно дуже швидко бігти.
У період коли земля з під ніг втікає значно швидше клієнт, який говорить про те, що він не відчуває ніяких змін чи покращення, або ж метафорично "стоїть на місці" насправді біжить із неймовірною швидкістю."Стоячи на місці" в цих жахливих умовах клієнт робить титанічну роботу.
Недаремно більшість психологів зараз говорять виключно про закриття базових потреб і замовкають про якийсь ріст чи розвиток.Війна триває, а умови життя суспільства в стані війни все ще жахливі.
