Незламна мама, яка чекає на безвісти зниклого чоловіка: «Мій 10-річний син каже: «Навіщо мені вчитися, якщо я все одно піду на війну й загину, як тато»
Лілії з Житомирської області 47 років. Вона мама трьох дітей, активна волонтерка і величезний приклад, як не здаватися попри все.
Майже два роки Лілія чекає на зниклого безвісти чоловіка. На плаву її тримають діти та волонтерство. А завдяки програмі психоемоційної стабілізації «Незламна мама» від «Фонду Маша» – ще й розуміння, як справлятися з горем і стресом, а також нова спільнота жінок, які пережили схожі події.
Лілія розповіла нам свою історію, а ми переповідаємо її вам. Нехай її приклад дасть вам сил рухатися вперед Мене звуть Лілія, і вже рік і девять місяців я не знаю, де мій чоловік.
Він – учитель, якого мобілізували в перші дні повномасштабного вторгнення. Він не хотів ховатися чи стояти осторонь. Пам’ятаю, сказав мені: «Якщо я повернуся, то зможу спокійно дивитися в очі своїм дітям, а якщо не повернуся, то мої діти зможуть спокійно дивитися в очі іншим».
