Пінхас Векслер (згодом Петро Вескляров), відомий українському глядачеві як дід Панас, народився 9 червня 1911 року в Тальному на Черкащині в бідній єврейській родині.
Нетипова зовнішність і добірна українська мова прислужилися йому щонайменше двічі: один раз врятували життя під час німецького полону в 1941 році (тоді ж, аби вижити, він і змінив прізвище), а вдруге допомогли акторові-самоуку обійти понад 200 претендентів на роль оповідача вечірніх казок для малечі.
Зі шкільних років хлопець був активним учасником драмгуртка — і талант не лишився непоміченим: у 18 років його запросили до справжнього професійного театру.
Війну він почав і закінчив також як актор, у складі похідного театру Південно-Західного фронту. Через тимчасове перебування на окупованій території Весклярову не дозволили після війни оселитися у Києві — і він переїхав до Луцька, де грав в обласному драмтеатрі.