Тетяна Громова-Годард, психолог Виходити з ілюзій завжди важко, тому що вони сприймаються як опора, знеболювальне, безпека. Так, знеболювальне може на якийсь час допомогти.
Але з часом потрібні дедалі більші дози й одного разу воно перестає діяти. Тоді доведеться зіткнутися з жорсткою реальністю, від якої довго тікав, і платити по повній.
Люди тримаються за ілюзії, тому що відкидають, не приймають себе. Та й не знають. І створюють свій ілюзорний образ. Звідси — вічна тривога, напруга і страх викриття.
Ілюзорні образи близьких — часто як гарантія безпеки. Бо якщо є «велика бездоганна людина» поруч, то значить, можна не працювати над своєю внутрішньою безпекою, опорами, зрілістю.