Ольга Белицька — візажистка та представниця одного французького бренду, а після початку повномасштабної війни — засновниця ініціативи б’юті-волонтерів — майстрів, які безплатно надають послуги мешканцям населених пунктів, що пережили російську окупацію.
У проєкті «Незламні» вона розповіла, як їй вдається поєднувати роботу, турботу за маленьким сином та волонтерську діяльність, як вона зібрала команду майстрів та чому поїздки на деокуповані території надихають. «Війна сповільнила реалізацію планів, але не скасувала їх» Станом на початок повномасштабного вторгнення я перебувала у декреті, бо маю маленького сина.
Тоді я все одно працювала — навчала візажистів-початківців у MakeUpMe Academy, вела уроки по макіяжу та обслуговувала клієнтів, які приходили до мене на корекцію та фарбування брів, або зробити макіяж перед подією.
Планували із родиною поїхати на відпочинок, але розпочалося повномасштабне вторгнення. Дивно, але якщо раніше у мене були думки переїхати жити за кордон, то коли почалася війна і була така змога, то я не поїхала, бо в Україні мій дім, моє місце і просто все лишити тут та втекти — я не можу.