поговорив з психологинею Анною Фесенко про те, чому і як виникає заздрість і як з нею боротися. Виявляється, що власну заздрість можна використовувати для розвитку і досягання бажаних цілей.
Читати також Потрібно виділятися: 3 ефективні поради від психолога, які допоможуть вам знайти роботу мрії За словами психологині, головна роль у формуванні заздрощів належить системі порівняння себе з іншими людьми, а основою заздрощів є наші пригнічені бажання і незадоволені потреби.
Є щось таке, що ми не можемо реалізувати в своєму житті, але це є в іншої людини і саме цей факт сприймається нами як болюча несправедливість.Цікаво те, що за словами Фесенко, заздрісник сприймає успіх інших як особисту загрозу, тому спрацьовує внутрішній захисний механізм.
Люди, які заздрять, можуть реагувати стосовно об'єкта заздрощів наступним чином:Заздрість буває усвідомленою — людина розуміє, що вона заздрить і неусвідомленою — людина це не визнає, заперечує, не може сама собі в цьому зізнатись, але її реакція і поведінка при контакті з об’єктом заздрощів являються негативними,— розповідає психологиня.Крім того, заздрість може бути Заздрість, яка проявляється протягом довгого періоду часу негативним чином впливає на особистість людини, на її характер та поведінку: можуть з’явитись апатія, замкнутість, депресія, психосоматичні захворювання, може виникнути складність у комунікації з іншими людьми та відчуття безсилля.Я вважаю, що заздрість потрібно сприймати як виклик до подальшої власної еволюції і якщо ставитись до цього як до імпульсного сигналу самому собі — в чому потрібно надалі розвиватись, то можна зробити потужні кроки в своєму житті,— додала Анна Фесенко.Насамперед, як каже психологиня, потрібно бути чесним з собою і визнати, що дійсно ви