Все почалось з того, що під час чергового знеструмлення я повернулась до читання книги шведської журналістки Дженні Нордберг “Підпільні дівчата з Кабулу”.
Вперше книга меті потрапила в око у 2021 році, коли Талібан захопив владу в Афганістані. Перше прочитання книги викликало в мене купу бурхливих емоцій, друге — призвело до дослідницької роботи щодо самого явища бача пош та окремих персонажів книги.
Бача пош — традиція, поширена в деяких частинах Афганістану та Пакистану, коли родини без синів одягають одну з дочок як хлопчика.
Це відбувається за мовчазною згодою як родини, так і усіх дотичних — мули, лікарів та вчителів. Як розповідає Дженні Нордберг це явище має давню історію, а коріння сягає доісламських часів, хоча звісно першочергова ідея ховається саме в культурних та соціальних потребах.