Запал без вигоряння. Як завершити цикл стресу, працювати до сподоби і жити щасливо. Публікуємо уривок
«Я наче вичавлений лимон», «Я втомився і не маю сил», «Я вигоріла», «Мені все набридло, нічого не хочу» — фрази, які настільки прижилися у нашій реальності та нашому мисленні, що поволі починають втрачати своє початкове змістове та емоційне наповнення.
Для українців цей процес неабияк пришвидшила війна, і нас ніхто не запитує, чи ми втомлені сьогодні. Але ми втомлені, і це важливо визнати та прийняти.
Ми перебуваємо під тиском подвійної чи навіть потрійної гравітації і втомлюємося: 1) від роботи; 2) від надзвичайно гострого бажання врятувати Україну й відчуття, що маємо робити ще більше; 3) від сили й різноманітності тих емоцій, які доводиться переживати.
І, мабуть, найстрашніше, що з багатьма робить ця втома, — це втрата сенсу, коли людина не знаходить для себе відповіді, куди рухатися і для чого рухатися взагалі.
