У момент загрози життю наші реакції виживання керовані скроневою ділянкою, лімбічною системою, сховищем всього нашого емоційного та сенсорного.
Коли нам загрожує життєва небезпека наш організм переходить в «режим виживання». Ми не маємо часу на паузу, щоб подумати, оцінити, зважити.
Перебуваючи в загрозливій ситуації кожна мікросекунда дуже цінна, але ціна автоматичного включення інстинктивних захисних реакцій − втрата здатності бути свідками того що з нами відбулося. «Бий, біжи, завмри або підкорися» − найпоширеніші реакції на загрозу.
У якості плати за те, що ми пережили цей досвід, ми залишилися з незавершеними нейробіологічними реакціями і неадекватною пам'яттю про те, що сталося і як ми це пережили.