Це не подорожній нарис, не путівник визначними місцями й не гід локальними закладами Херсона. Це моє щиросердечне освідчення місту та людям, які в ньому живуть.
Вперше я побувала в Херсоні наприкінці грудня 2019 року. Упродовж наступних декількох місяців я зрозуміла значення фрази «як Новий рік зустрінеш, так його і проведеш» — адже у 2020-му я їздила з Києва до Херсона щонайменше разів сім.
У ньому зустріла ковідний карантин; у ньому набрала вісім ненависних кілограмів через дивовижно дешеву, але надзвичайно смачну вегетаріанську піцу з Aleksandr Sann; у ньому познайомилася з чудовими людьми; у ньому назбирала низку надприємних спогадів.
За тих сумарно декілька тижнів, що я провела в Херсоні, він став мені наче рідний. Сталося це завдяки природній харизмі міста та його феноменальним жителям.