10 заповідей спілкування зі Своїми
1) використовуйте Я-висловлювання замість Ти-висловлювань. Я-висловлювання це так: "коли я прочитав(ла)/побачив(ла)/почув(ла)..., то я відчув (ла)/подумав(ла)...." ; 2) уникайте говорити про те, що хотіла сказати інша людина якимись своїми словами, бо це як у школі писати твір на тему: "що мав на увазі автор" - версій може бути дуже багато.
І знов нагадую про Я-висловлювання. 3) якщо до чогось закликаєте, то починайте з себе і робіть так, щоб Ваші слова не суперечили в Вашій же поведінці.
Наприклад, якщо хочете, щоб хтось був добрішим до Вас, то зробіть крок на зустріч і першим або першою виявіть доброту. Або ж утримайте себе від вияву агресії, якщо поведінка іншої людини Вас роздратувала.4) уникайте ставити діагнози та навішувати Своїм ярлики, наприклад, комплекс меншовартості, особливо якщо Ви не психолог.
І навіть якщо психолог, то нагадую про безоціночність як базу у спілкуванні психолога; 5) не давайте людині поради, якщо Вас про це не просили, бо так Ви порушуєте кордони іншої особистості; 6) уникайте називати Своїх біосміттям, дегенератами тощо, бо це призводить до дегуманізації людини і є риторикою фашизму; 7) якщо критикуєте Своїх, то робіть це за такою схемою: "похвалили-покритикували-похвалили" або ж "погодились з якимись словами-покритикували якісь слова-погодились".
