Заручники часу. Рецензія на фільм «Час» Ш’ямалана
Надя Куприненко, киновед, обозреватель WoMo Він зняв «Шосте чуття», «Знаки», «Таємний ліс» і «Спліт». І не зняв «Гаррі Поттер і Принц-напівкровка», отримавши від студії відмову через провал фільму «Дівчина з води».
В його творчій біографії пліч-о-пліч уживаються номінації на найкращий фільм і на найгірший фільм, тому кожне його нове творіння — це кіт у мішку, який, одначе, незмінно користується увагою глядачів, оскільки враження від фільму, позитивне чи не дуже, майже завжди виявляється сюрпризом.
М. Найт Ш’ямалан — режисер неоднозначний, як і його творчий доробок, проте він має власний, легко впізнаваний почерк, в який, до того ж, намертво вплетений вплив Хічкока.
Хічкоківське дихання у фільмі Ш’ямалана «Час»/ Old відчувається навіть у на перших порах ідилічних картинках повсякденного життя сім’ї, що вибралася на тропічний курорт.
