Ми всі пакували заздалегідь тривожні валізки та сподівалися, що не знадобляться. Дехто із самого ранку 24 лютого виїжджав у тому, що було на ньому, прихопивши лише паспорт.
Хтось тримався якийсь час, та згодом поїхав. Але всі ми маємо дивні речі в наших тривожних валізах… У цьому проєкті кожна з героїнь одягнена в те, що було у валізі, та розповідає, чому саме ці речі з гардероба.
Як і коли вирішували їхати. А також про одну найціннішу річ (не з одягу), що взяли із собою та трошки їсторії про неї Я з Харкова.
Прокинулася, як і вся країна о 5 ранку під звуки вибухів. Перше, що я зробила – почала телефонувати всім своїм близьким, колегам та родичам.