Юлія пішла на контрактну службу до ЗСУ у 2016-му році, разом з чоловіком. З «жіночої» роботи у штабі їй вдалося поступити до Національної академії сухопутних військ ім.
П. Сагайдачного та повернутися на фронт бойовим офіцером. Після загибелі чоловіка у лютому 2018-го Юлія перейшла на роботу до Київського військового ліцею.
Наступного дня після нашого інтерв’ю незламна Юлія Микитенко вирушала з бойовим завданням на Схід України. У спецпроєкті «Незламні» Юлія розповідає про те, як змінилась наша армія і наскільки важливо бути на своєму місці. Півроку мирного життя Я звільнилася з ЗСУ за півроку до початку повномасштабного вторгнення.
До цього я працювала командиром взводу у Київському військовому ліцеї. Я прийшла до думки, що в армії є сенс бути лише якщо ти воюєш.