На стабпункт привезли з поля бою хлопця вже без ознак життя, і, коли вже не було жодного шансу, людина на очах у всіх оживає: Ярослава Міщенко про силу віри у житті українок під час війни

Християнські храми, мечеті та синагоги після початку повномасштабного вторгнення стали центрами громадського життя українок.

Навіть атеїстки відгукуються на заклик релігійних громад про допомогу та долучаються до неї. Але жіночий портал Womo.ua хотів отримати об’єктивні відповіді на питання про духовні потреби українок за кордоном, про підтримку різними конфесіями переселенок, вдів та матерів, які вже на цій війні мають втрати, про перспективи жіночих мирянських рухів та життя у жіночих монастирях на окупованій та підконтрольній Україні територіях.

Із запитаннями звернулися до оглядачки Укрінформу та менеджерки проєкту «Україна Православна»  Ярослави Міщенко, яка понад два десятки років висвітлює у медіа релігійне життя у нашій країні.

Історії чудес на війні, безумовно, підживлюють віру жінок  Ось уже два роки триває повномасштабна війна. Чи набула за цей час Церква впливу в очах українок? Я регулярно ставлю це питання представникам різних конфесій, чи піднялась релігійність чи, навпаки, є криза віри.