Київ-Берлін: що потрібно знати перед переїздом до Німеччини
Рано-вранці 24 лютого кожен українець прокинувся від жахливого сповіщення, яке мить змінило наші життя. Я до цієї новини морально не була готова, тому що категорично відмовлялася вірити, попри всі передумови та спостереження.
Тому ні горезвісної тривожної валізи, ні плану порятунку у мене не було. Довелося діяти за якісь секунди. У рюкзак полетіли шкарпетки, спідня білизна, документи, гроші, ноутбук і чомусь вітамін D.
З цим набором я вийшла з дому, куди не повернулася досі. Батько відвіз сина в Яремче, подалі від активних дій і мені залишилося ухвалити рішення, куди ж подіти саму себе.
Вирішили вирушити за місто, за 10 км від Василькова (хто ж знав). Через тиждень активних обстрілів військового аеродрому, який знаходився зовсім поруч, вибуху нафтобази та нескінченної ночівлі у сусідньому льоху, я зрозуміла, що настав час подивитися правді в очі та бігти, бо іншого виходу нам не залишили.
