Надя Куприненко, киновед, обозреватель WoMo Вигаданий світ Амелі, як вигаданий світ кіно. Де кожне явище можна інтерпретувати по-своєму, підлаштувавши його під власне світосприйняття.
А самі явища банальні до абсурду, тому не лишається нічого іншого, як додавати у них крихту своїх ілюзій. Цього достатньо, щоб веселково розмалювати все навколо. «Амелі».
Затишний, червоно-зелений світ. Амелі / Amelie from Montmartre Жан-П’єра Жене — фільм про парадокси.
Живучи у вигаданому світі, можна стати поводирем у реальний світ для незрячого, звертаючи його увагу лише на ті деталі, які не кожен зрячий помітить, і які найкраще розкажуть йому про реальний стан речей навколо нього, звертаючи увагу на ціни на м’ясо у вітрині і на те, які зморшки навколо очей у зустрічного мсьє, принагідно розказавши історію, чому зустрічна мадам одягнена у мундир свого покійного чоловіка.