На останній сторінці “Пеппі в Південних морях” Томмі та Анніка дивляться на Пеппі, що сидить в вечері сама перед запаленою свічкою.
Ти, Астрід, писала для всіх, у чиїй душі живе дитина: я — та дитина, який випало зайти на хвильку всередину і посидіти з тобою перед запаленою свічкою.
Часом я й досі сідаю там посидіти” Сара Швардт Листування із підліткою Сарою “Моя найдорожча Астрід!” так починається один з останніх листів дівчинки Сари, яка впродовж 21 року листувалася з Астрід Ліндґрен.
Вони ніколи не бачились, але стали справжніми подругами з листування. Для Астрід, яка у кожному своєму творі маніфестувала ідею, що діти не мають стикатися із насильством, було вкрай важливо аби кожна дитина, що надсилає їй лист отримала відповідь.