Правдива брехня.
Нормальне життя і самопочуття принципово можливі в цьому житті. Це не якась там примара чи абстракція, це цілком конкртні речі.
Дуже складні речі.Я розумію, що є безліч варіантів роз'яснення цього починаючи від Платона і Конфуця та завершуючи Кантом, які як раз дуже сильно переймались питанням: "що таке нормальне життя?".Як ви вже зрозуміли, відповіді в них були вкрай складні для сприйняття.
Пересічна людина хоче прожити гарне, сповнене щастя, життя, і це цілком природнє бажання. Але саме гарне життя сповнене щастя, складається з зовсім інших елементів, не схожих на кінцевий результат.Платон шукав істину (мабуть, найуспішніше за інших), Конфуцій досліджував взаємодію непоєднуваних частин, а Кант досліджував красу і мораль в рамках людського судження.
І всі вони, незалежно один від одного, приходили до майже одних висновків, що в житті людини є певний закон, який Кант назвав (для себе) Мораль, і що є певний закон світу за яким функціонує взагалі все.Людина є частиною світу (який ми можемо взнати лише частково), а світ є частиною життя людини.
