Селігман проводив експеримент над собаками за схемою умовного рефлексу Павлова. Мета — сформувати рефлекс страху на звук сигналу.
Якщо в російського вченого тварини за дзвінком отримували м'ясо, то в американського колеги — удар струмом. Щоб собаки не втекли завчасно, їх фіксували в спеціальній упряжі.
Селігман був упевнений, що коли звірів переведуть у вольєр із низькою перегородкою, вони тікатимуть, щойно почують сигнал. Адже жива істота зробить усе, щоб уникнути болю, чи не так?
Але в новій клітці собаки сиділи на підлозі та скавуліли. Жоден пес не перестрибнув найлегшу перешкоду — навіть не спробував.