Як фарбували вайдою

Чому стародавні греки вважали синій потворним і варварським? Як він став уособленням Діви Марії і потужним елементом церковного оздоблення?

Як синьому кольору вдалось подолати шлях від уособлення військо-політичних сил під час Французької революції до романтичної епохи блюзу і модерну?

У своїй книзі «Синій. Історія кольору», що незабаром вийде у видавництві Лабораторія, Мішель Пастуро розглядає історію, як колірну палітру майстра-художника — крізь епоху неоліту і аж до тріумфу сучасності, коли військовий одяг поступився місцем повсякденним класичним джинсам, а синій став уособленням нашої планети і технологічного майбутнього.

Нова мода на сині тони, починаючи з XIII століття була зумовлена розвитком фарбування та вирощуванням вайди. Вайда — це рослина родини хрестоцвітих, що дико росте в  багатьох частинах Європи на вологих або глинистих ґрунтах.